“Симфонія вітрильного корабля”: історія Балтійської філармонії Ґданська

Польська Балтійська філармонія Товариство імені Фридерика Шопена в Ґданську розташована в Ґданському музично-конгресовому центрі. Це найбільша установа музичного життя на півночі країни. Історія закладу починається у повоєнний період. Вже 29 вересня 1945 року в залі Католицького дому в Сопоті під диригентством Збігнєва Турського, пише gdansk-trend.eu.

Створення

Ідея запуску польської філармонії в Ґданську з’явилася одразу після війни. У 1945 році Роман Куклевич створив Міський симфонічний оркестр. Згодом він почав нараховувати 81 музиканта і успішно грав на багатьох майданчиках. 

У 1953 році філармонія об’єдналася з Оперною студією під керівництвом Сиґізмунта Латошевського. Заклад передали Міністерству культури і мистецтв і отримала назву Державна Балтійська опера і філармонія. Того ж року разом з оперною студією вона перейняла в управління колишній спортивний зал на теперішній вулиці Перемоги, 15. Це була колишня школа верхової їзди на Великій Алеї, перебудована на спортивний зал під час функціонування Вільного міста Ґданська. Тут проводилися боксерські поєдинки, а також мітинги нацистської партії. Після війни в будівлі проходив процес над гауляйтером Ґданської НСДАП Альбертом Форстером, засудженим до страти за злочини проти польського народу та геноцид.

У 1952–1957 роках будівлю було перебудовано. Згодом створили сцену розміром 19 × 20 м, а також підсобну кімнатв з гардеробами та сценічними кишенями. Глядацький зал нараховував на той час 715 місць на першому поверсі та 118 на балконі.

У 1975 році зала урочисто відкрила діяльність Ґданського симфонічного оркестру, який з наступного року функціонував як Балтійський філармонічний оркестр. Відсутність власного приміщення призвела до великої концертної активності у відкритих залах. У Тримісті це були: кімната в Будинку техніки NOT, Театр мініатюр, Театр Вибжеже та Міський театр Ґдині.

Проте два заклади культури в одному місці не могли ефективно розвиватися. Згодом зробили спроби розділити оперу та філармонію, що формально відбулося у 1994 році. Тоді були створені Державна Балтійська опера та Державна Балтійська філармонія. У 1998 році філармонію змінили на Польську Балтійську філармонію, а через два роки воєводський сеймик присвоїв їй ім’я Фридерика Шопена.

Розвиток 

Після об’єднання новим закладом мистецьки керував Казімеж Вількомірський, а директором до 1970 року був Тадеуш Рибовський. У 1975 році Сиґізмунт Рихерт взявся за організацію нової філармонії. Інавгураційний концерт Ґданського симфонічного оркестру розпочав рік інтенсивної роботи, кульмінацією якої стало доручення оркестру ексклюзивної симфонічної діяльності, залишивши колишній оркестр Державної Балтійської опери та філармонії виконувати оперні та балетні вистави. Першою закордонною поїздкою оркестру стала участь у 1976 році у Венеціанському “Мюзиклі Ваканції”, а згодом мистецькі контракти скерували його в концертне турне до Німеччини, Франції, Швейцарії, Італії, у концертних залах Відня, Зальцбурга, Парижа, Берліна, Бремена, Франкфурт і Ленінград.

У 1987 році під керівництвом Войцеха Міхневського за виконання “Симфонії № 1” Кшиштофа Пендерецького оркестр отримав нагороду критиків на 11-му музичному бієнале в Берліні, виступаючи серед таких ансамблів, як Московська філармонія, Філармонії з Лейпцига та Гельсінкі та оркестр Хільверсума.

У 1989 році польський Балтійський філармонічний оркестр вирушив у європейське турне з хором Cecilien Verein із Франкфурта. Виступав також у Мюнхенській філармонії, Alte Oper у Франкфурті, Концертгебау в Амстердамі. Деякі з турів 1991 року включають концерти Реквієму Верді у Франції (Тур, Марсель) і Швейцарії (Цюрих, Базель, Лозанна, Берн) і концерти в Ассізі, увінчані виступом для Папи Івана Павла II у його літній резиденції в Кастель Гандольфо.

З грудня 1993 року Балтійська філармонія функціонує як самостійна установа, керівником якої є професор Роман Перуцкі, цінний віртуоз на органі. У 1998-2003 роках обов’язки художнього керівника виконував поважний митець і педагог Сиґізмунт Рихерт, творець багатьох визначних мистецьких подій, а з 2004 по 2008 рік – Міхал Нестерович, скрипаль і диригент. Його наступником став художній керівник Кай Буманн. 

Органи та Головний концертний зал

Польська Балтійська філармонія імені Фридерика Шопена в Ґданську після повалення у Польщі комуністичної влади терміново потребувала нового місця дислокації. Режисер Роман Перуцький став ініціатором інноваційного проєкту, який був національно-інноваційним відродженням постіндустріального району після 100-річної теплоелектростанції на острові Олов’янка, реалізованого після 1996 року. У 2007 році відбулося урочисте відкриття повністю обладнаного музично-конгрес-центру – теперішньої резиденції філармонії.

Головний концертний зал має 91-голосний орган з 4 мануалами та педальною клавіатурою. Орган був побудований в 1955 році швейцарською компанією Kuhn в кафедральному соборі в Лозанні. У 2004 році вони були перенесені зі Швейцарії до залу Балтійської філармонії.

Головний концертний зал розрахований на 1000 місць. Його акустику розробив Вітольд Страшевич разом з Євою Вєцьковською-Космала.

Приміщення оснащене найсучаснішим світловим та звуковим, системою синхронного перекладу, системою слухового апарату та системою статичної та динамічної проекції. Спеціально розроблені пересувні стельові екрани та оздоблювальні матеріали дозволяють створити будь-яку конфігурацію акустики. Існує також сучасна система оптоволоконного зв’язку , що забезпечує радіо- та телевізійні передачі.

Оркестр

Симфонічний оркестр Балтійської філармонії вважається одним із найкращих симфонічних колективів Польщі. Він був створений у 1974 році як Ґданський симфонічний оркестр, а через рік був перейменований на Балтійський філармонічний симфонічний оркестр. Засновником і багаторічним художнім керівником оркестру був Сиґізмунт Рихерт. Спільна творчість молодого диригента та оркестру швидко знайшла визнання серед критиків і меломанів не лише в Польщі, а й за кордоном.

Мистецькими керівниками оркестру були: Сиґізмунт Рихерт (1976-1981 і знову 1998-2003), Богуслав Мадей (1981-1983), Єжи Сальваровський (1983-1984 як художній консультант), Войцех Чепель (1984-1986), Войцех Райський (1987-1989), Павло Пшитоцький (1989-1991), Януш Пшибильський (1992-1993) і Роман Перуцький (1993-1998). З січня 2004 року цю функцію почав виконувати Міхал Нестерович.

Під час 11-го музичного бієнале в Берліні в 1987 році польський Балтійський філармонічний оркестр під керівництвом Войцеха Міхневського отримав нагороду критиків за найкращий оркестр за виконання Симфонії № 1 Кшиштофа Пендерецького. У 1989 році під час європейського турне з хором Cecilien Verein з Франкфурта оркестр дав концерти в Мюнхенській філармонії, Alte Oper у Франкфурті та Концертгебау в Амстердамі, а в 1991 році виступав у Франції, Швейцарії та Італії для Папи Іоанна Павла II. 

У 1998 році оркестр представляв Польщу на всесвітній виставці EXPO в Лісабоні. Протягом кількох років оркестр традиційно виступає в багатьох містах Німеччини (Шлезвігу, Байройті, Бремені та Берліні). У 2005 році в рамках святкування 25-ї річниці Солідарності та подій у серпні 80-х у Ґданську філармонія під керівництвом Міхала Нестеровича взяла участь у двох видовищних проєктах – концерті Жана Мішеля Жарра на Ґданській верфі.

Симфонічний оркестр Польської Балтійської філармонії співпрацював з телевізійними центрами Польщі та Німеччини. Зроблені також численні записи для звукозаписних компаній Vivat (перший компакт-диск у Польщі), POLmusic, DUX.

Солісти та диригенти 

За свою 65-річну кар’єру Польський Балтійський філармонічний оркестр у Ґданську виступав із концертами в Польщі та за кордоном, співпрацюючи з найкращими ансамблями, солістами та диригентами. Оркестр брав участь у багатьох національних та європейських фестивалях. 

Ґданська філармонія неодноразово виступала на фестивалях у Польщі та Європі. Найвідоміші з них – “Познанська весна”, “Вратиславські кантани”, “Варшавська осінь”, фестиваль ораторійної музики в Данії, скандинавський фестиваль Nordteile або знаменитий Aspekte в Зальцбурзі. Представників закладу запрошували в численні концертні тури до різних держав.

До співпраці з Балтійським філармонічним оркестром запрошено багатьох видатних диригентів. Серед них Вітольд Ровіцький, Єжи Максимюк, Казімеж Корд, Кшиштоф Міссона, Кароль Тейч, Єжи Катлевич , Анджей Марковський , Войцех Міхневський, Тадеуш Войцеховський, Тадеуш Стругала, Марек Піяровскі, Хосе Марія Флоренсіо, Мірослав Блащик, Томаш Бугай, Кая Буманна, Франко Феррарі, Енох фон Карраско Гутенберг. 

У закладі виступали видатні виконавці. Серед них – Єва Поблоцька, Константи Анджей Кулка, Крістіан Зімерман, Кшиштоф Якович, Пьотр Палечний, Януш Олейнічак, Лешек Можджер, Пьотр Плавнер, Кая Данчовська, Анджей Бауер, Кшиштоф Яблонський, Божена Гарасимович, Леонард Анджей Мроз, Ядвіга Раппе, Ельжбета Товарницька, Вадим Бродський, Валерій Ойстрах, Едвард Ауер, Барбара Хендрікс, Найджел Кеннеді Аліберті, Хелен Бікерс.

Олов’янка

Щороку з червня по вересень Балтійська філармонія організовує в амфітеатрі на Олов’янці “Ґданське музичне літо”. Ця подія складається з кількох концертів молодіжної, променадної та симфонічної музики за участю найвидатніших солістів з усієї країни. Захід, адресований натовпам туристів і меломанів, що збираються на Рибному ринку. Він також є співорганізатором Міжнародного фестивалю органної музики в Оливі та Ґданського музичного фестивалю.

У середині 90-х зупинили ТЕЦ “Оловянка” в Ґданську. Будівлі були передані Державному казначейству, а потім реконструйовані та перетворені на музично-конгресний центр, у якому розташовується польська Балтійська філармонія. Це єдиний концертний зал у Європі, який історично пов’язаний із колишньою теплоелектростанцією.

Ідея такої ревіталізації видалася суперечливою і вимагала великої віри та нестандартного погляду в майбутнє. Ініціатором проєкту був професор Роман Перуцький, директор польської Балтійської філармонії. Його надихнула схожа ініціатива, яку реалізували у Швеції. 

Першу електростанція на території Ґданська побудовали на острові “Олов’янка” в 1899 році. З роками його модернізували та розширювали. Його головна будівля з боку Мотлави вражала своїм декоративним неоготичним фасадом, який дуже орнаментований. Будівлі та обладнання були знищені під час авіаудару 25 березня 1945 року. Електростанція відновила роботу в серпні 1945 року, а в 1962 році. була перетворена на теплоелектростанцію.

У 1997 році діяльність електростанції припинили. Майже 100 років експлуатації та модернізації зробили технічно неможливим його подальшу модернізацію. Символічним завершенням певної епохи і вступом у нову, а також провісником майбутнього став демонтаж у 1997 році останнього турбоагрегату ТЕЦ, який відбувся під супровід оркестру.

Архітектурний проєкт нової резиденції польської Балтійської філармонії створив Марцін Козіковський, а джерелами фінансування були кошти Маршалківського управління Поморського воєводства та кошти ЄС. Інвестиції здійснювалися безперервно з 1998 по 2007 рік, коли було офіційно відкрито всебічно оснащений музично-конгрес-центр.

Унікальна архітектурна концепція Амфітеатру

Амфітеатр як символ Мотлави, вітрильні кораблі, що пропливають повз, і Ґданськ як історичне портове місто. Цей неймовірний виклик і темп призвели до зовсім іншого способу співпраці між командою проєктувальників і підрядником. 

Архітектура будівель, в якій структура є їх сутністю, вимагала повної взаємодії архітектора і конструктора. Всупереч звичайному – без особистого домінування та амбіцій – важливою була спільна мета. 

Багато сталевих елементів амфітеатру були виготовлені заздалегідь на фабриці сталевих конструкцій у Бранево, коли проект ще стояв на “проєктних дошках”.

Концепція та архітектурна форма самого амфітеатру є прямим відсиланням до вітрильного корабля. Це бачення пов’язувало місце – річку Мотлаву та вітрильні кораблі, що пропливали повз, та Гданськ – історичне портове місто. Завдяки вітрильникам, які також асоціювалися з морем (Балтійським морем), назва Балтійська філармонія була використана.

Найдовше турне 

У 2016 році філармонія взяла участь у найтриваліше турне. Музиканти поїхали до США.   

Тур включав 43 концерти в найпрестижніших концертних залах 18 штатів. Концертна програма тривала з 13 січня по 20 березня 2016 року. Відвідувачі отримали змогу послухати провідні твори польської музики: Концерт для фортепіано з оркестром № 2 фа мінор Фридерика Шопена та Концерт для скрипки № 2Генрик Венявський ре мінор. Також представлені одні з найкрасивіших творів європейських авторів Вагнера, Бетховена, Чайковського та Римського-Корсакова.

У турі взяли участь видатні артисти польської та зарубіжної класичної музичної сцени, зокрема Ярослав Наджицький. За фортепіано сидітиме Марчін Козьяк, піаніст, неодноразово нагороджений на конкурсі Шопена в 2010 році. У рамках туру представники філармонії виступили у Вашингтоні, Савані, Портсмуті, Детройті, Лас-Вегасі та Нью-Йорку та інших містах.

Польський симфонічний оркестр Польської Балтійської філармонії реалізував найтриваліший концертний тур Сполученими Штатами Америки. Мета – популяризувати польську культуру за кордоном. Американський тур був кульмінацією 70-річної діяльності Балтійського філармонічного оркестру, який відзначили в мистецькому сезоні 2015/2016.

Скандал 

Здавалося, що турне до США впише в історію філармонії нову сторінку, але контролюючі органи Польщі зіпсували свято для музикантів. Інспектори Національної інспекції праці вирішити перевірити дотримання норм трудового законодавства щодо працівників, які перебували у відрядженні за кордоном. Перевірка Держпраці була розпочата 18 лютого 2016 року.

Сумніви викликала інформація, отримана від ґданських музикантів. Працівники філармонії не отримали неоплачувану відпустку від роботодавця на час від’їзду. Статус найнятих музикантів як працівників польської Балтійської філармонії виявився правоохоронцям незрозумілим.

Ще одним проблемним питанням виявилося  медичне страхування музикантів. Виявилося, що з лікуванням у США у них могли виникнути труднощі, які порушують певні норми.

Пандемія 

Під час пандемії коронавірусної інфекції філармонія не залишилася осторонь культурного життя. Представники закладу організували комунікацію з відвідувачами в онлайн режимі, щоб ті покращували музичну освіту. 

Згодом для школярів розробили програми з розповідями про п’ять різних міст Польщі – це п’ять різних історій з місцевою символікою, легендами та історіями, переплетеними з музикою та піснями. Кожен з них має свою власну пропозицію атракцій для жителів і туристів. Це фокус освітньої діяльності для дітей, яку проводять онлайн музичні заклади Вроцлава, Кракова, Ґданська, Торуня та Варшави.

Проєкт “Слухай енергію міста” набув масштабного розголосу. До ініціативи долучилася компанія PGE Energia Ciepła, spółka z Grupy Kapitałowej PGE, найбільший виробник тепла та електроенергії в Польщі, виробленої в процесі високоефективної когенерації. Мета такої діяльності – популяризація музичної культури на найвищому рівні серед місцевої громади.

Comments

.,.,.,.