Знавці театральної справи відзначають Помор’я як один із прогресивних регіонів у напрямку розвитку мистецтва. Театр Ательє Аґнешки Осєцької в Сопоті – один із таких закладів, які відомі не тільки у країні, але й у світі. Попри те, що установа створена відносно не так давно, вона є популярною та улюбленою серед глядачів, пише gdansk-trend.eu.
Створення
Театр розпочав свою діяльність 1 вересня 1989 року. Його заснував Андре Хюбнер-Оходло. Його знають як перекладача пісень на ідиш. Він й виступив режисером першої вистави.
У 1994 році театр отримав постійну резиденцію біля пляжу Сопот, у колишній столярній майстерні готелю «Гранд». У липні та серпні того ж року в театрі відбулося перше Театральне літо в Сопоті. Ця культурна щорічна подія включає драматичні вистави. Постановки представлені, переважно, у виконанні режисера Андре Гюбнера-Оходло. У них зображена сучасна світова драматургія (Семюель Беккет, Джордж Таборі, Едвард Олбі).
Театральне літо в Atelier одразу стало невід’ємною частиною літнього сезону в Триміста, а сам заклад згодом почали сприймати як літній мистецький салон Помор’я. З самого початку з театром співпрацює видатний польський композитор Єжи Сатановський, поетичні та музичні прем’єри авторства якого є подіями щороку.
З 1995 року — президент Театрального фонду «Ательє» Агнешка Осєцька. Віцепрезидентом Фонду і водночас музичним керівником театру є контрабасист і композитор Адам Жуховський. З 1997 року театр називається на честь Аґнешки Осєцької.
Вплив Осецької
Аґнешка Осєцька співпрацювала з театром у період 1994–1997 років. Для закладу поетеса написала п’єсу «Пір’я Дарсі» й екранізувала роман Ісаака Башевіса Зінгера «Вороги, історія кохання». На основі цієї роботи був створений текст й для вистави “Вовки”.
Аґнєшка Осєцька створила сценічний проєкт для театру Appetite for Death на основі одноактних п’єс Едварда Олбі. Музику до композицій написала Єва Корнецька.
Вона також створила композиції для проєкту Do Dna, адаптації текстів «Дня народження Смірнової» Людмили Петрушевської (музика: Пшемислав Ґінтровський). Серед іншого, поет переклав з їдиш на польську тексти всіх пісень, які виконувалися під час концертів. Разом з Андре Оходло вона розробила драматургію його легендарного концерту «Шалом».
Діяльність театру
На сцені театру виступало чимало відомих акторів. Глядачі насолоджувалися грою Ганни, Банашак, Анджея Чира, Йоанни Бонацької, Ренати Пшемик, Кшиштофа Гордона, Наталії Сікори, Ришарда Рончевського, Артура Змієвського, Магди Умер, Артура Барчіса, Єви Блащик, Мірослава Бакки, Терези Буджзіш-Кжижановської, Майї Коморської, Катажини Гронєц, Пьотра Міхаліци, Марека Ріхтера та інших.
Інтерпретації пісень Аґнешки Осєцької це переважно основна частина репертуару театру. Перший випуск композицій відбувся 1998 року. З 2018 року головним організатором конкурсу був Новий театр у Познані.
Щороку у літній сезон організовуються міжнародні зустрічі. Заходи, започатковані у 2006 році, відбуваються за участі видатних митців з Польщі та з-за кордону. Зустрічі також включають воркшопи, які знайомлять учасників із широко зрозумілою традицією культури ідиш.
Кілька років Театр Ательє ім. Агнешки Осєцької в Сопоті співпрацює з Театром ім. Адама Міцкевича в Ченстохове. Як результат створено драматичні вистави, представлені на обох сценах: у Сопоті та Ченстохові.
Андре Хюбнер-Оходло приймав запрошення режисерувати в Чехії, де він співпрацював з театром Komorní Scéna Aréna, театром Петра Безруче в Остраві та Національним театром у Брно. Установа отримала чимало мистецьких премій. Міська влада також відзначила роботу театру.
Зі сценою закладу тривалий час асоціювали Кшиштофа Гордона та Даріуша Сястача. Виступали й Мірослав Чижикевич, Пшемислав Ґінтровський, Пьотр Махаліца, Яцек Понедзельскі, Ян Янга Томашевський, Артур Андрус. Значна частина акторів орієнтувалася на ідеї Єжи Сатановського чи Адама Жуховського.
Єжи Сатановський залишився в театрі «Ательє» назавжди, а згодом його донька також приєдналася до роботи як продюсер. Сатановський знав і цінував Аґнєшку Осецьку, Йонаша Кофту та Едварда Стахуру. Він використовував їхні твори у своїх виступах. Адам Жуховський довів, що в Сопотському Ательє можуть грати найкращі джазмени та клезмери, навіть зі струнного квартету Atom. Музика також була першокласним витвором мистецтва в поетичних концертах Андре Хюбнера Оходло на ідиш.
Пам’ятним для історії цього театру став 1994 рік, коли Яцек Бурас – відомий перекладач з німецької – привів на виставу Аґнешку Осецьку, яка після смерті матері шукала спокою в улюбленому Сопоті. Осєцька любила Тримісто. Мало хто пам’ятає, що в редакції “Голосу Вибжежа”, який вже припинив існування, авторка проходила своє перше журналістське стажування, бо навчалася саме цій галузі.
У театрі ще живе здоровий снобізм. Глядачі це підтверджують, адже заклад займає своє важливе місце у культурному середовищі і його справедливо називають «одним з останніх острівців поезії». Також варто пам’ятати, що культура сама себе не прогодує – їй потрібна підтримка. Все ж, театр «Ательє» має у місті людей, які готові допомагати фінансово, хоча, звичайно, нові меценати були б дуже доречні. Можливо, хтось із винахідливих і відкритих антрепренерів Помор’я подумає й вирішить вписати своє прізвище золотими літерами в історію театру.
Вистави
Список вистав у різні роки був завжди доволі яскравим. Основні драматичні прем’єри виконані завдяки режисурі та постановці Андре Хюбнера-Оходло. Зокрема, такі:
- Нудьга за “Трьома сестрами” Антона Чехова
- “Зірка за стіною” Джека Ст. Бураса (1989), музика: Єжи Сатановський
- «Юдіф» Фрідріха Геббеля (1990) – польська прем’єра
- “Сон про життя” Джека Ст. Бураса (1990), музика: Єжи Сатановський (світова прем’єра на Фестивалі молодого європейського театру/THEATRIUM, Менден 1990)
- “Квартет” Хайнера Мюллера (1992) – польська прем’єра
- Weisman and the Red Face of George Tabori (1994) — польська прем’єра
- “Вовки” Аґнешки Осєцької (1995) за мотивами роману «Вороги» І. Б. Зінгера, музика: Зигмунт Конєчний
- Appetite for Death (1996) за мотивами Zoo-Story та Sandbox Едварда Олбі з піснями Агнешки Осєцької та музикою Єви Корнецької
- “Ювілей” Джорджа Таборі (1996) – польська світова прем’єра, музика: Єжи Сатановський
- “До дна” Людмили Петрушевської (1997) з піснями Агнешки Осєцької, музика: Пшемислав Гінтровський
- “Сльози пір’я” Аґнешки Осєцької (1998), музика: Єжи Сатановський, костюми: Ірена Бєганська
- “Демони” Ларса Норена (1998) – польська прем’єра (виробництво фільму: Войцех Островський, Video Studio Gdańsk)
- “Площа” Брамса (1999) Marlene Streeruwitz – польська прем’єра
- “Ніч і сни” (1999) за мотивами одноактних п’єс С. Беккета
- “Археологія” Олексія Шипенка (2000) – польська прем’єра
- “Сірий ангел” Моріца Рінке (2001) – польська прем’єра, музика: Єжи Сатановський
- “Фінал” Семюела Беккета (2001)
- “Падіння” Біляни Срблянович (2002) – польська прем’єра, музика: Марек Чернєвич
- “Спілкування свиней” Роберта Вельфля (2003) – польська прем’єра, музика: Марек Чернєвич
- “Щасливі дні” Семюела Беккета (2004)
- “З праху ти піднявся” Гарольд Пінтер (2008), музика: Адам Жуховський
- “Пляж” Петера Асмуссена (2010), музика: Адам Жуховський
- “Нікчемність” Ларса Норена (2011) – польська прем’єра, музика: Адам Жуховський
- “Гамлет” Вільяма Шекспіра (2014), музика: Адам Жуховський
- “Рогатка” Миколи Колади (2015), музика: Адам Жуховський
- Below the belt Річарда Дрессера (2018), музика: Адам Жуховський
- “Сила звички” Томаса Бернхарда (2019), музика: Адам Жуховський