Історія розвитку Муніципального театру мініатюр

Муніципальний театр мініатюр офіційно заснований у 1950 році. Заклад вважається одним із найстаріших лялькових театрів у Польщі. Щороку в установі ставлять близько 280 вистав, які дивляться понад 55 тисяч глядачів. Фахівці створюють вистави за мотивами класики, а також сучасної дитячої та юнацької літератури для глядачів від 1 року, пише gdansk-trend.eu.

Репертуар театру доповнюють заходи, що супроводжують прем’єри та створюються у співпраці з іншими закладами культури, видавництвами та громадськими організаціями. До них відносяться сімейні майстер-класи, відкриті зустрічі, панелі та дебати, книжкові ярмарки, фестивалі чи огляди.

Історія створення 

Своїм походженням ляльковий театр у Гданську завдячує Театру маріонеток Лонтек у Вільнюсі. Це був сімейний ляльковий театр Ольги Добужинської-Тотвенової та її доньок Єви та Ірени. 

Прем’єра відбулася 12 березня 1941 року в Театрі юного глядача у Вільнюсі. Це була вистава «Новий одяг короля» Ганса Крістіана Андерсена.

Після закінчення Другої світової війни вільнюський театр переїхав до Польщі. У 1947 році установа отримала для роботи відповідну локацію у Гданську. У грудні того ж року представили першу постановку під назвою «Найщасливіша з сестер» за текстом Єви Зельбург-Зарембіної. Від влади на мистецьку дільність отримує постійні субсидії.

Наприкінці 1947 року заклад отримує власні кімнати в будівлі колишнього німецького Sporthalle – сучасної Балтійської опери. Немає фіксованого приміщення для вистав. Вони проводяться у невеликій кімнаті на першому поверсі Sporthalle, у Залі корабельні та Муніципальному театрі (згодом Мініатюра). 

Період становлення 

У 1949 році він отримав постійне місце від влади – Міський театр на Грюнвальдській, 16. Раніше у цій локації працювало німецьке кафе Stoeckmann. 

У липні 1950 року театр було націоналізовано, а директором і художнім керівником призначили Ольгу Тотвен. Водночас театр у цей час стає філією Державного театру ляльок у Лодзі, що об’єднує 10 мальовничих сцен країни. Офіційна назва закладу в Гданську – Національний театр ляльок – Teatr Łątek. 

За рік Ольгу Тотвен звільняють, адміністративний керівник Ян Жеймо (який обіймав цю посаду до 1947 року) і її доньки також залишають установу. Адміністративним директором театру стає Мірослав Дибовський. Інших кадрових змін у художньо-технічному колективі не було. 

У січні 1952 року художнім керівником театру став сценограф Алі Бунш (автор логотипа театру – характерний човен), режисер Щепан Палушкевич. Установа 1 березня того ж року змінює назву на Державний театр ляльок, а в 1953 році виокремлюється в самостійне державне підприємство. 

У 1959 році, в рамках децентралізації, театральна установа розпочала діяльність завдяки Президії Воєводської Національної Ради в Гданську (з 1973 року воєводське управління). За новітнього часу, 1 вересня 1993 року, муніципалітет міста Гданська став організатором, а театр отримав назву Мініатюрний міський театр.

Вистави

Вистави Театру мініатюри особливо зацікавили глядачів. На постановках Be My Rock, Robot Stories, Silent Night, The Wizard of OZ, House’s Claw House, Dr. Dolittle and Friends, Children from Bullerbyn, Wild Swans, Emil the Menace, Fahrenheit, Flirting with a Fairy Tale, Everyone Brought Their Their Best, Koziołek Matołek spectacle були аншлаги.

За майже 70 років історії театру в мініатюрі було створено багато діячів польсько-поморського мистецького середовища. У закладі працювали Алі Бунш (декоратор), Наталія Голембська (режисер, літературний керівник театру), Міхал Зажецький (режисер, художній керівник театру), Яніна Яржинівна-Собчак (хореограф), Аліна та Єжи Афанасьєви (творці театру, автори казок), Тадеуш Слободзянек (драматург, літературний керівник театру), Пьотр Томашук (режисер, художній керівник театру).

Популярність набирають різні вистави. Згодом кількість глядачів в установі фіксують все більше. Театр розвивається, сприяє популяризації мистецтва у країні.    

Початок модернізації 

У 1983–1985 роках будівля театру та сцена зазнали ґрунтовної модернізації та розширення. У цей період збудовано додатковий поверх. 

У 2014 році відбулася чергова модернізація глядацьких приміщень театру (фоє, вбиральні), вентиляційних установок, пристосування приміщення для потреб людей з обмеженими можливостями та дотримання чинних норм пожежної безпеки. У 1996 році Театр мініатюр (вперше у своїй історії) також звернув свою культурну пропозицію до дорослого глядача.

Інфраструктура театру включає два зали: малий і великий. У 2013 році відбулася прем’єра «Пообідніх ігор» іспанською мовою, яка ознаменувала урочисте відкриття третього залу – Репетиційної.

Видатні актори та режисери Театру мініатюри 

Люди, пов’язані з театром, відомі не тільки у Польщі, але й у світі. Зокрема, це режисери: 

  • Ольга Тотвен 1950–1951
  • Алі Банш 1952–1961
  • Збігнєв Батуро 1962–1979
  • Здзіслав Міодовський 1980–1991
  • Томаш Яворський 1992–1996
  • Конрад Шахновський 1996–2011
  • Ромуальд Віца-Покойський 2011–2019
  • Міхал Дерлатка з 2019 року

Арт-директорія також отримала різний склад керівників, які затримувалися у театрі на доволі значний період часу. Відповідний список фахівців:   

  • Ольга Тотвен 1950–1951
  • Алі Банш 1952–1961 (також художник-постановник)
  • Міхал Зажецький 1962–1976
  • Зофія Ватрак 1977–1981
  • Конрад Шахновський 1982–1985
  • Збігнєв Вільконський 1982–1991
  • Пьотр Томашук 1992–1995
  • Конрад Шахновський 1996–2011
  • Ромуальд Віца-Покойський 2011–2019
  • Міхал Дерлатка з 2019 року
  • Лех Бондковський – літературний напрям

У художньому колективі Театру мініатюр працювало багато видатних акторів-лялькарів, серед яких варто відзначити окремо кілька прізвищ. Зокрема, глядачі запам’ятали діяльність Міхала Заржецького (одночасно художній керівник театру та директор в 1962-1976 роках), Олександра Сковронського, Юзефіна Унцура, Генрика Залесінського, Александру Дукланд.

Актори відомі за грою у виставах “Тевтонські Лицарі”, “Принц і жебрак”, “Чарівний концерт – Картинки з виставки”, “Про гномів і сироту Марисю”, “Красуня і Чудовисько”, “Пітер Пен”, “Пеппі Довга панчоха”, “Подорожі Гуллівера”, “Веселий диявол”, “Сім гномів”, “Свинар”, “Таємниця діамантів”, “Таємниця кіно”, “Туфельки щастя”, “Тімоті серед птахів”, “Святковий музичний рюкзак”, “Біля підніжжя драбини”, “Золотий ключик  “Стань другом” та інші.

Окрім звичної діяльності театр організовує конференції, тренінги та презентації для компаній. Ляльковий театр із 50-річною традицією відвідують чимало людей. Керівництво закладу сподівається, що у майбутньому ситуація тільки покращиться, а глядачів, які зацікавляться виставами, стане ще більше.

Comments

.,.,.,.