Історичні сцени колективного шаленства шанувальників відомих виконавців у розквіті епохи рок-н-ролу відомі багатьом. Верески, зізнання в коханні кумиру на сцені, намагання доторкнутися до зірки, а деякі відчайдухи навіть роздягалися під час концертів. Цікаво, що таке божевілля було не лише під час виступів Елвіса Преслі, “Бітлз” чи Майкла Джексона, а й задовго до цього на концертах класичної музики. Так, саме таку реакцію викликав у прихильників видатний польський композитор Ігнацій Ян Падеревський. Ним захоплювалися, про нього писали книжки, а його концерти збирали тисячі шанувальників, пише gdansk-trend.eu. А його візит у Гданськ став ще однією сторінкою його яскравої біографії.
Найголовніше з біографії музиканта
Ігнацій Ян Падеревський народився у 1860 році на Поділлі, у польській шляхетській родині. Наприкінці 1870-х років майбутній музикант отримав освіту у Варшавському музичному інституті, де згодом почав працювати викладачем. Однак справжню славу він здобув за кордоном. Після смерті дружини у 1880 році, з якою він був одружений усього рік, Ігнацій Ян Падеревський переїхав до Берліна, де активно виступав. На зароблені кошти композитор продовжив навчання у Відні. Також він давав концерти та працював викладачем у Страсбурзі, Парижі, Лондоні, гастролював у США. До речі, до США польський музикант повертався неодноразово.
У 1890-х роках Америку захопила “паддіманія” – цей термін вигадали американці від прізвища композитора, адже у США його називали “Падирооскі” або “Падді”. Він був першим піаністом, який виступав сольно в Мюзик-голі (пізніше відомому як Карнеґі-гол). На концерт прийшло 3700 осіб, це був аншлаг. Значною частиною аудиторії музиканта були молоді жінки, яких трохи пізніше назвали б “фанатками”, але тоді їх називали “дівчатами Падеревського”. Концерти Ігнація Яна Падеревського створювали якусь магнетичну атмосферу, яка межувала з сексуальною напругою. Відвідувачки його концертів ділилися, що польський піаніст змушує їх серця завмирати та підпалює їх зсередини.
Ще до Першої світової війни Ігнацій Падеревський зарекомендував себе як великий патріот своєї держави, а під час війни займався благодійністю та дипломатією. Коли Польща відновила незалежність, композитор перебував у США, але розумів, що країні потрібні його авторитет та політична участь. Тож він вирішив негайно повернутися на Батьківщину через Гданськ, де відвідав важливу зустріч.
Падаревський у Гданську
25 грудня 1918 року Ігнацій Ян Падеревський прибув до Гданська. Там композитора та його супутників зустріла делегація провідних польських активістів на чолі з Войцехом Корфантою та Стефаном Лашевським. Зупинилися вони у відомому готелі у Гданську “Danziger Hof” і після короткого відпочинку та трапези, яку Падеревський описав у своїх мемуарах як жахливу через нестачу продуктів у післявоєнний час, гості обговорили найважливіші питання. Тема розмови достеменно невідома, але можна припустити, що вони обговорювали передачу Померанії та Гданська відродженій Польщі. Польська сторона тоді вірила, що так і станеться, але зрештою, як відомо, Гданськ був оголошений вільним містом і не увійшов до складу Речі Посполитої.
Після зустрічі відбулася вечеря, продукти для якої надала заможна польська родина, розуміючи, що у готелі їжі може бути недостатньо. Потім польські музиканти прикрасили вечір, виконавши різні композиції, серед яких була єдина опера, яку написав Ігнацій Ян Падеревський – “Манру”. Її виконала польська співачка Халіна Чарлінська, а Падеревський, хоч і мав погане самопочуття, став їй акомпанувати.
Вже наступного дня композитор залишив Гданськ потягом близько 11-ї ранку, а на вокзалі зібралася група містян, щоб провести його.
У Гданську є місце, присвячене видатному композитору: вулиця Падеревського.
