Wybrzeże є одним із найвизначніших театральних майданчиків у Польщі. А в Помор’ї заклад вважається абсолютною зіркою. І так було завжди, адже театр з самого початку став осередком творчих, амбіційних та ідейних людей. Актори, режисери, художні керівники створювали неймовірні сюжети на сцені, які стали багаторічною історією Wybrzeże. Тріумф, визнання, розвиток, любов публіки, суперечки, нерозуміння, спад – театр пережив чимало різних епізодів, щоб вважатися одним із найкращих. А життя в ньому ніколи не зупинялось, тож варто дослідити минуле, сьогодення й майбутнє культурного феномену Триміста, пише gdansk-trend.eu.
Історія Wybrzeże
Театр Wybrzeże може похвалитися великою історією розвитку у Гданську. І хоч датою заснування закладу вважається 20 листопада 1946 року, проте до того часу він встиг накопичити чимало досвіду. Післявоєнний період почався для команди у Ґдині, куди перебрався зі своїми учнями Іво Галл – режисер й директор театру. Новий етап приніс й нову назву закладу, за якою він став відомий у всій Польщі. Для свого дебюту трупа обрала п’єсу Тадеуша Гайця – Homera i Orchidei. Та це лише була перша сходинка, яка тільки-тільки почала формувати стиль театру. А його основні риси визначав, звичайно ж, Галл. Режисер надавав перевагу авангардизму, що і транслював на сцені. При його керівництві Wybrzeże славився різноманітними експериментами, імпровізацією, незвичайними постановками та цікавими декораціями. У центрі дійства перебували актори, яких жодним чином не мало засліплювати оформлення сцени.
Хоч яким строкатим не видавалось бачення Іво Галла, він досяг успіху в цьому й вдихнув життя у театр. А зараз ми можемо лише дивуватись прогресивним поглядам режисера. Ще однією людиною, яка значно вплинула на успіх Wybrzeże, став Антоні Білічак. Він очолив заклад у 1955 році й залишив посаду аж у 1979 році. Чоловік зарекомендував себе як здібний режисер, талановитий актор та вмілий керівник. Театр потребував сильного лідера, який би налагодив усі процеси роботи, й він такого отримав. Коли потрібно було, Білічак грав на сцені, коли репертуар потребував нових ідей, чоловік запрошував знаних митців, а коли команда вимагала стабільності, директор шукав шляхи й для цього. Саме при Антоні колектив переїхав на нове-старе місце у Гданську. У 1967 році Wybrzeże отримав постійну домівку на Targu Weglowym.
Театр щоразу змінювався й набував нових обрисів. Він зумів закріпитися у місті й стати культурним надбанням. Заклад можна порівняти з живим організмом, який керується багатьма процесами. Саме тому кожен керівник додавав щось своє до загальної атмосфери, а щоразу нові покоління творців формували його ідентичність. Були періоди злету, але й падіння теж траплялись. Так, у XXI століття Wybrzeże увійшов в не найкращому стані. Театр переживав художній та фінансовий занепад. Саме тоді директором став Мацей Новак, який взявся підлаштовувати театр під своє бачення. Чоловік спробував втілити те, що називають комерційним театром. Однак така стратегія суперечила цінностям закладу й у 2006 році на посаду було призначено Адама Оржеховського. Сучасний період розвитку Wybrzeże характеризується насамперед різноманіттям роботи. Так, команда має міцний фундамент, який створили її попередники, тож завдання полягає у збереженні історії, цінностей, розвитку й примноженні здобутків.
Будівля
Успіх Wybrzeże був би неможливий без простору, який збирав у своїх стінах як митців, так і любителів мистецтва. І якщо говорити театральною мовою, то будівля закладу – це той персонаж, на якого варто звернути увагу. Тож дослідимо історію переїздів театру.
Театр Wybrzeże асоціюється з величною спорудою на Targu Weglowym. Вона привертає увагу туристів й змушує пишатися мешканців Гданська. І хоч будівля є головною сценою трупи та символом закладу, проте так було не завжди. Проте почнемо цю історію спочатку. Будівництво відомого театру розпочалось у 1799 році за проєктом Карла Самуеля Гельда. Коли виникла потреба у новому й сучасному культурному закладі, було оголошено конкурс. Гельд подав аж три проєкти, останній з яких пройшов відбір. Нова будівля мала красуватися у місці, де вирувало життя гданчан. Публіка побачила творіння 3 червня 1801 року під час офіційного відкриття театру. Зал вміщував 1600 людей, які з кожного куточка могли спостерігати за дійством на невеличкій сцені. До речі, ця цифра все ще залишається найбільшою місткістю закладу, який вже у 1935 році зазнав реконструкції. А у 1945 році будівля згоріла.
Трупа відновила свою діяльність у 1946 році, з’явившись перед публікою з сучасною назвою. Тоді колектив змушений був переїхати до Ґдині, однак він ніколи не полишав мрій про сцену на Targu Weglowym. Крізь роки поневірянь Wybrzeże все ж зміг отримати постійний дім. Велика заслуга в цьому належить Антоні Білічаку, який відстояв право команди на гідне місце для діяльності. Якщо перші розмови про відбудову споруди почались ще у 1947 році, то в реальності ця справа затягнулась на довгі роки, які могли стати вічністю. Однак Білічак все ж домігся справедливості. У 1957 році свій проєкт представив архітектор Лех Кадлубовський, у 1959 команда заклала фундамент, а у 1966 будівництво завершилось.
Серед величезної території постала велична будівля, яка привертала увагу кожного. Перед архітектором стояло завдання відтворити колишню форму, однак він додав й трохи сучасності. Тож Гданськ отримав цілий театральний комплекс, який коштував понад 60 млн злотих. Приміщення вражало своїм масштабом й приваблювало скляним фасадом. Півкруглий зал вміщав 700 глядачів, що створювало атмосферу камерності й водночас пропонувало достатньо місця для всіх охочих. Сцена вдало підлаштовувалась під потреби команди, яка могла то зменшувати, то збільшувати простір. Ну а за лаштунками вирувало життя. Численні коридори вели до гримерок, майстерень, репетиційних кімнат, адміністрації, складів і т.д. Територія дивувала своєю красою й функціональністю. З того часу будівлю чекало ще багато змін, які лише осучаснювали театр. А Wybrzeże на Targu Weglowym відкрився 7 січня 1967 року з п’єсою Романа Брандштеттера – Zmierzch Demonow.
Стиль театру
Щойно Wybrzeże почав діяльність, то відразу ж заявив про свої великі амбіції. Заклад прагнув доносити до суспільства нові ідеї, демонструвати якісне мистецтво, надихати й розвивати гарний смак у містян. Найперше, що було потрібно команді, – це привернути увагу приморського містечка. Забігаючи наперед, варто сказати, що театр підкорив не лише гданську публіку, але й став відомим у всій Польщі. Ну і, звичайно ж, його стиль формувався під впливом людей, які творили у Wybrzeże.
Гучний початок заклав Іво Галл, який запропонував усім поринути у світ фантазій. Він зумів зацікавити гданчан й привернув увагу до театру, який тільки набирав обертів. Футуристичні декорації, незвичайні постановки та гра акторів привабили відвідувачів. Театр ніколи не залишався лише місцевим проєктом. Зовсім скоро про нього дізнались і за межами Гданська, а потім його сцена стала однією з найпопулярніших у Польщі. Важливою рисою закладу було й те, що він запрошував до себе щоразу нові покоління творців. Він вабив молодих акторів й досвідчених режисерів, тут творили знані митці й починали свою кар’єру майбутні зірки. Wybrzeże вважався престижним місцем, де можна було реалізувати свій потенціал.
З кожним новим керівником чи режисером театр набував нових рис. Заклад не обмежував можливостей трупи, тому різні періоди характеризуються різним репертуаром. Яскравим прикладом цього є епоха соціалістичного реалізму, яка змінила концепцію Галла. Ну а таке підпорядкування законам політики сильно контрастувало з химерними декораціями, до яких давно звикла публіка. Однак творчий простір був відкритий до будь-яких ідей. І завдяки цьому Wybrzeże може похвалитись чималим списком відомих імен. У стінах театру творила Лідія Замков, Збігнєв Цибульський, Анджей Вайда, Єжи Голінський та багато інших діячів культури. Одним словом, заклад втілив те, що завжди хотів, – став творчим простором для митців.
Не забуває театр й про своїх глядачів. Він щоразу зростає і розвивається. І якщо поглянути на історію Wybrzeże, то заклад ніколи не стояв на місці, модернізуючи все: від приміщень до концепції. Ви можете насолоджуватись різноманіттям репертуару, приєднатись до дискусійного клубу, відвідати майстер-клас, лекцію, урок, завітати на фестиваль чи записатись на екскурсію театром. Ну а ще Wybrzeże має декілька локацій, тож кожен може обрати театральну атмосферу на свій смак.
Wybrzeże Sztuki
Важливим проєктом як для театру, так і для культурної спільноти Гданська є фестиваль Wybrzeże Sztuki. Його створення ініціював директор закладу – Адам Оржеховський, а вперше захід відбувся у 2008 році. Відтоді він лише вдосконалював формулу свого успіху. А геніальність, як завжди, криється в простих речах. Тож організатори роблять все можливе, щоб жителі Гданська, театрали, гості з інших міст змогли поринути в цілковиту атмосферу творчості. Саме таку мету й декларував директор, який прагнув створити комфортний простір, де актори, режисери, художні керівники змогли б на 100% віддаватись натхненню. І тут важко визначити, для кого фестиваль має більшу цінність – для працівників театру чи для глядачів. А все тому, що подія сприяє як професійному росту, так і має важливу культурну функцію.
Wybrzeże Sztuki ще з першого року свого існування продемонстрував весь масштаб події. Так, поруч з цікавими прем’єрами відбувались майстер-класи, проводились лекції, діяли дискусійні клуби та влаштовувались перформанси. До Гданська з’їжджались творці з усієї Польщі, адже вони могли отримати новий досвід та продемонструвати своє мистецтво без рамок та приписів. Фестиваль збирає усі найпопулярніші, цікаві та контроверсійні постановки в одному місці. Тож усі охочі можуть переглянути хіти театрального світу в приморському містечку. А колективи, які не знайшли належного розуміння, мають змогу продемонструвати свої роботи публіці.
Ба більше, щороку команда обирає нову тему фестивалю, яку розкриває через усі заходи. Тема мужності й боротьби з труднощами, протиставлення правильного й неправильного, прийняття викликів, людська крихкість та багато інших тем для роздумів пропонують організатори. Десятки вистав, декілька сцен, івенти на будь-який смак – Wybrzeże Sztuki створив ідеальний простір.
