Він відомий польський актор, якому вдалось підкорити серце не одного поціновувача театрального мистецтва. Мова йде про гданського артиста Кшиштофа Кольбергера. У цьому матеріалі на gdansk-trend.eu ми більш детально розповімо про його життя та творчість.
Юність
Кшиштоф Кольбергер народився у 1950 році у Гданську. Зростав у звичайній польській родині. Вже змалку хлопчик проявляв цікавість до мистецтва. Він навчався у гданській школі. Після здобуття середньої освіти Кшиштоф прийняв рішення вступити на акторський факультет.
Аби здійснити свою мрію, юнаку довелося переїхати до Варшави, адже він обрав навчання у Державній драматичній школі у польській столиці. Навчання неабияк подобалося Кшиштофу і давалося досить легко. У 1972 році хлопець здобув диплом актора.
Творча кар’єра
Після закінчення університету Кшиштоф дебютував як актор у ролі Кубуша у виставі Адама Кречмара в постановці Збігнєва Богданського на сцені Сілезького театру в Катовіце.
У 1973 році Кшиштоф переїхав до Варшави. У столиці він приєднався до Національного театру. На цій сцені він виступав протягом десяти років. Згодом його запросили на роботу у такі кінотеатри як Współczesny і Ateneum. У цей період своєї кар’єри Кольбергер виконав чимало важливих ролей у виставах телетеатру. Через деякий час Кшиштоф спробував себе у ролі театрального режисера. Він поставив такі перфоманси як Nędza uszczęśliwiona та Krakowiacy i Górale.

Згодом Кшиштоф вирішив випробувати свої сили у кіно. У 1975 році він дебютував у кінострічці Густава Голубека Mazepa. Наступні його ролі були у таких фільмах як Kontrakt, Epitafium dla Barbary Radziwiłłówny, Jeśli się odnajdziemy, Na straży swej stać będę, Przyspieszenie i Dziewczęta z Nowolipek, Kornblumenblau, Kuchnia Polska, Dzieje mistrza Twardowskiego, Pan Tadeusz, Katyń, Senność.
Окрім акторських здібностей, Кшиштоф Кольбергер мав ще чудовий хист до письменництва. Він став вправним інтерпретатором поезії Чеслава Мілоша, Ципріана-Каміля Норвіда, Юліуша Словацького, Адама Міцкевича і Кароля Войтила. Гданський актор мав чимало ролей в театрі та кіно, проте одним з найважливіших його акторських завдань було читання заповіту Івана Павла ІІ під час трауру, який був оголошений у Польщі за главою католицької церкви.
Видатний гданський актор тривалий час боровся з нирково-клітинним раком. У багатьох інтерв’ю Кшиштоф розповідав про те, що боротися з хворобою – це зустрічатися з людьми та бути професійно активним. Тож попри важкий стан, Кольбергер не припиняв свою творчу діяльність. Саме під час роботи він забував про свою хворобу та просто насолоджувався життям. Таким способом актор відпочивав душевно. Кшиштоф неодноразово говорив про те, що люди дуже часто тікають від хвороби та смерті. Проте актор намагався вчитися жити з цим. Він вважав, що до цієї хвороби потрібно ставитись не як до смертного вироку, а як до виклику.
Відомий гданський актор Кшиштоф Кольбергер відійшов у вічність у 2011 році. Його поховали у Варшаві. У пам’яті багатьох він залишився професіоналом своєї справи, який подарував глядачам чимало цікавих та унікальних героїв. Чоловік зробив неабиякий внесок у розвиток польського театрального мистецтва та кінематографії. Йому вдалося стати улюбленцем багатьох поціновувачів польської сцени. Чимало колег Кшиштофа відгукувалися лише позитивно про нього. До прикладу, Яцек Циган розповів, що гданський митець захоплював своєю розмовною мелодією, адже він мав надзвичайний талант читати вірші, тож згодом його проза стала справжньою поезією, яка стала улюбленою для багатьох поляків.





