Він польський співак, музикознавець, педагог. Був ректором Державної вищої школи у Сопоті. Мова йде про польського митця Романа Гейзінга. У цьому матеріалі на gdansk-trend.eu ми більш детально розповімо про його життя та творчість.
Юність
Роман Гейзінг народився 1902 році у Верушові. Зростав у звичайній польській сім’ї. Середню освіту юнак здобув у рідному місті. Згодом після закінчення школи хлопець вступив до Урсиновської вчительської семінарії у Варшаві. У 1922 році Роман закінчив Державну чоловічу вчительську семінарію в Лешно, а згодом вищі вчительські курси та факультет педагогіки та сольного співу Державної консерваторії в Познані.
Після здобуття вищої освіти Гейзінг почав працювати сільським вчителем у Великопольщі. Згодом він став музичним наставником Окружної шкільної ради у Познані. Пізніше був викладачем Державної консерваторії в Познані та викладачем сольфеджіо в Познанському університеті.
Гданський період
У міжвоєнний період Роман дав понад 100 вистав у Познанській опері та понад 300 на сценах по всій країні. У цей період чоловік диригував познанськими хорами та вів літні курси для театрів і народних хорів. З початком Другої світової війни життя Романа, як і більшості поляків, змінилося. Доля його занесла до Гданська, де він і прожив до кінця своїх днів.
Після закінчення війни Роман повернувся до викладацької діяльності. У цей період він став головою міської національної ради. Також почав викладати теорію музики в Гданському музичному інституті в Сопоті. Згодом Гейзінг став заступником начальника відділу освіти і культури, а потім очолив соціальний відділ міськради в Сопоті. У 1947 році Роман очолив Державну вищу музичну школу у Сопоті. Там він пропрацював протягом трьох десятків років. Будучи ректором, Гейзінг ніколи не забував про власні бажання та мрії. Він продовжував практикувати свої здібності у вокалі.
На цій посаді Роман організував придбання університетом приміщень у будівлі колишньої музичної школи у Гданську. У стінах цього навчального закладу чоловік прочитав понад 700 лекцій і написав понад 400 статей і музичних оглядів. У галузі музикознавства він зробив собі ім’я, відкривши, розробивши та підготувавши сценічне виконання Magnificat для соло, хору та оркестру. Завдяки старанням Романа поляки отримали змогу вільно купувати у книгарнях музичні публікації, зокрема журнали та біографії композиторів. Усе це вдалось Гейзінгу втілити у реальність, адже він був співредактором місячників Muzyka w szkole та Lutnia.
Роман Гейзінг поставав перед публікою в різноманітних амплуа. До прикладу, він неодноразово був у журі міжнародних пісенних фестивалів у Сопоті. Також чоловік став автором книги Metodyka nauczania śpiewu. Виступав як соліст у Балтійській філармонії.
За всю свою музичну та викладацьку кар’єру Роман здобув чимало нагород, зокрема Командорський хрест ордена Відродження Польщі, Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі, Золотий Хрест Заслуги,Срібний Хрест Заслуги, медаль 10-річчя ПНР, медаль “За заслуги перед обороною країни”, нагороду почесного звання “Заслужений учитель Польської Народної Республіки”, нагороду до 1000-річчя Польської Держави, нагороду президента Гданська за громадську та мистецьку діяльність та нагороду Міністра культури і мистецтва І ступеня та ІІ ступеня.
Отож усе своє життя Роман Гейзінг присвятив музиці. Він обрав шлях викладання, адже дуже прагнув ділитись власними знаннями та досвідом з молодими артистами. Його лекції полюбляло та відвідувало чимало студентів. Видатний митець помер у 1989 році у Сопоті. У цьому місті його і поховали.
