Музика – це те, що може об’єднати різних людей, те, що дарує емоції та впливає на події. Вона має чимало унікальних властивостей. У Гданську музична галузь активно почала розвиватись у 16 столітті, пише сайт gdansk-trend.eu. До цього ця сфера не сягала таких висот. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про те як розвивалась музика у минулих століттях у Гданську.
Розвиток
Період від 16 до середини 18 століття у Гданську назвали золотим періодом музичної культури міста. Звісно, в цей проміжок розвивалися і інші види мистецтва Вільного міста. У Гданськ приїжджали музиканти з віддалених куточків Європи, адже вважали, що тут формується музичний центр Польщі. Чимало членів музичної гільдії забезпечували місцеву молодь належною освітою, позитивні результати якої у вигляді яскравого музичного середовища, доповненого музичними інтересами містян, поціновувачі мистецтва так добре бачили протягом століть.
Головну роль у розвитку музики у Гданську відіграли капельмейстри міста. Людина на цій посаді визначала основний колорит музикування, як релігійного, так і світського. Одним з видатних гданських капельмейстерів був Франціско де Рівуло. Цей музикант приїхав до Польщі з Нідерландів. Він дбав про розвиток молодих співаків.
Наступні капельмейстри Гданська
У 1569 році гданським капельмейстером був призначений Йоганнес-Ванінг Кампенсіс. Він був досить активним діячем у музичній галузі. Збірки його творів були опубліковані в Нюрнберзі, Дрездені та Венеції. Він писав переважно релігійну музику. Йоганнес мав чудові відносини з жителями Гданська. Хорошим прикладом цього є рукописна присвята відомому жителю Гданська й меломану Єжи Кнофію. Вона збереглась на титульній сторінці збірки Sententiae insigniores ex evangellis dominicalibus.
Наступником Кампенсіса був Ніколаус Зангіус. До Гданська він прибув з Бранденбурга. Вже тоді чоловік був зрілим музикантом із багаторічною практикою при єпископському та княжому дворах. Ніколаус розвивав релігійну музику Вільного міста, проте у доробку митця переважала світська музика. Зокрема це були триголосні та п’ятиголосні композиції, що відрізнялись італійською манерою.
У 17 столітті гданським капельмейстером став Анджей Гакенбергер. Протягом декількох років він був учасником відомої групи Сигізмунда III Вази. Майже всі його твори – це композиції, написані в поліхоровій техніці для двох і трьох хорів. Вони радували поціновувачів мистецтва точністю конструкції, чудовою технічною майстерністю та різноманітністю звучання.
Останнім капельмейстером Гданська у 17 столітті був Йоганн-Валентин Медер. Як музикант та композитор він працював у багатьох містах, зокрема у Готі, Бремені, Гамбурзі, Копенгагені, Любеці, Ревелі тощо. Він був одним з найактивніших митців того періоду у Гданську. На жаль, більшість його творів не збереглася до сьогодення. Діяльність Медера у Вільному місті є унікальною, адже він став першим, хто тут написав опери.
Отож саме посада капельмейстера додала активного розвитку музичній галузі Гданська. Вже у 19 столітті у місті почали розвивати викладацьку діяльність. На початку 20 століття тут було засновано Westpreussische Konservatorium. У цій школі навчалося 400 учнів із Гданська та його околиць. Консерваторія проводила семінари для викладачів фортепіано та підготовчі курси до іспитів для викладачів вокалу при вищих навчальних закладах. Після Першої світової війни та заснування Вільного міста Гданська продовжували працювати раніше засновані консерваторії Хайдінгсфельда, консерваторії Рімана, консерваторії Фріца Біндера та музична школа Бредерлар.
