Проєкт “Школа 2.0”: студентська ініціатива, яка покращить психологічний стан учнів  

Освіта у Польщі зазнає певних глобальних змін. В першу чергу це стосується впливу технологій, які широко представлені у навчальних закладах країни. Виші та школи Помор’я також не залишається осторонь. У навчальних закладах впроваджуються ініціативи, що можуть вплинути на освітній процес. Проєкт “Школу 2.0” – одна з таких перспективних ідей щодо покращення психологічного стану школярів, пише gdansk-trend.eu.

Сенс ініціативи      

Студенти самостійно почали впливати на розвиток освіти. Дистанційне навчання внесло певні коректив у цей процес. У проєкті “Школу 2.0” можна отримати звіт про дистанційне навчання. 

На початковому етапі ініціатива об’єднала понад 50 молодих людей, також з Померанії. Усі вони прагнуть діяти аби реалізувати зміни у польській освіті. Його учасники за підтримки психологів підготували певний звіт стосовно впливу пандемії на психічне здоров’я студентів.

Розробники мали на меті вплинути на навчальний процес. Методика розрахована на довготривалий період. Перші результати дали повний ефект, тому молоді фахівці вірять в успіх. 

На початковій стадії задуму усім розробникам не було й 18 років. Згодом все ж вони побачили перші позитивні показники. Згодом учасники ініціативи подали відповідні документи до Національного судового реєстру, щоб почати працювати як фонд.

Команда вважає, що варто втілити проєкт у життя, адже психологічний стан учнів після пандемії все ж погіршився. Юні розробники пригадають, що у кожного були свої негативні спогади стосовно навчання, тому й разом вони ухвалили рішення виправити це. Вони прагнуть, щоб школа стала дружнім місцем, куди самі учні хочуть приходити, місцем, де їм добре, що є для них не покаранням, а нагородою.

Реакція на скарги

Нова ініціатива виникла й через регулярні скарги учнів. Розробники проаналізували проблеми польської освіти та порівняли з епохою онлайн-уроків час, коли школярі регулярно навчалися за партами. 

Автори вважають, що головна проблема польської освіти полягає в тому, що вона не дружня і не пристосована до сучасних умов. Учні відчувають, що ніби зупинилися в 1808 році, коли будувалася система освіти. У минулому навчальний процес повинен був створити людину для роботи на заводі, робітника, який буде повністю підкорятися. Сучасність диктує інші виклики, оскільки потрібні не люди, які мислять як роботи, а ті, хто мислить абстрактно, і потрібна школа, яка підтримає учня незалежно від його інтересів.

Під час онлайн-уроків учні скаржаться на трохи інші речі, переважно на теплоізоляцію, а також на перевантаження матеріалами. Проте є одна річ, на яку студенти часто звертають увагу попри те, чи відбувається навчання в класі, чи перед екраном комп’ютера, – підхід викладача до студента. 

Приклади конфліктів між учнями та вчителями давно знайомі усім. Ініціатори “Школи 2.0” вважають, що ставлення учня, його прихильність безпосередньо випливають зі ставлення вчителя. Вони не прагнуть узагальнювати, тому що є викладачі, які чудово викладають і мають неперевершений підхід до студента, а велика кількість викладачів також згодом стають поліцейськими, наглядачами у в’язницях, детективами, криміналістами, слідчими тощо. Дистанційне навчання чітко демонструє випадки, коли потрібно більше приділяти уваги процесу аби не пропустити важливі моменти у становленні особистості.  

Звіт про психічне здоров’я польських учнів

“Школа 2.0” підготувала звіт про психічне здоров’я польських учнів під час дистанційного навчання. Загалом вдалося перевищити показник у 20 тисяч молоді як початкової, так і середньої школи. Розробники пояснили, чому вирішили розглянути цю тему.

Фахівці зазначили, що увесь час читають в ЗМІ, що сучасні люди – втрачене покоління, що треба брати відпустку, а найкраще – взагалі повернути нас на рік назад, щоб ми повторили клас. Такий підхід може тільки нашкодити, тому варто переглянути ставлення до наслідків та причин.

Причини переважно пов’язані з проблемами зі здоров’ям і самопочуттям, а це просто не обговорюється. Набагато легше сказати, що учні погано вчаться, тому що вони цього не хочуть, вважають за краще вимкнути вебкамера і не брати участі в уроці, ніж визнати: насправді учням важче під час дистанційного навчання, ми повинні запровадити програму, щоб виправити цю ситуацію.

Автори проєкту мали на меті показати масштабність цієї проблеми. Студенти, які вчаться гірше, а ми хотіли показати, що ця проблема загальнонаціональна, що її масштаби величезні. 

Результати звіту жахають польське суспільство. Загалом 38% респондентів вирішили, що їхній настрій змінився на гірше. Найчастіше учасники опитування вказували такі причини цього стану: по-перше, це була ізоляція, по-друге, вона була перевантажена матеріалом – як я вже казав. Якщо в молодших класах роль вчителі взяли на себе батьки, то в жахливих класах учневі часто доводиться бути педагогом самому собі, і не кожному вдається з цим впоратися. Серед відповідей респондентів також був страх перед заліками та іспитами, всі бояться, що їх звинуватять у списуванні, навіть якщо вони цього не роблять.

У документ серед інших причин називався гірший контакт із родиною та батьками. Значна кількість досліджень показують, що рівень домашнього насильства зріс, що є жахливим наслідком пандемії, адже під час дистанційного навчання кривдники перебувають зі своїми жертвами практично 24 години на добу, замкнені в одному будинку. 

У своїй доповіді розробники вказують, що старшокласники переживають особливо погані часи під час ізоляції та дистанційного навчання. Вони наголосили, що проблема тут, мабуть, у підлітковому віці. Для маленької дитини батьки є беззаперечним авторитетом, а для підлітка не завжди. Молода людина не завжди може зрозуміти, чому батьки кажуть йому сидіти вдома, він звинувачує їх у тому, що вони не можуть піти на вечірку, пропускають вісімнадцять або гуляють з друзями. Таким чином між представниками однієї родини виникають непотрібні напруження. Це лише одна з причин. Крім того, є, наприклад, стрес перед випускним і необхідність багатогодинного навчання.

Висновки та результати 

Дивлячись на результати звіту та власний досвід – чи з розумінням ставляться вчителі під час уроків? Чи можуть вони зрозуміти, що комусь доводиться жити в одній кімнаті з братами та сестрами, і це не сприяє навчанню перед комп’ютером, що в когось обмежений доступ до мережі та погане з’єднання з Інтернетом, і що мікрофон іншої людини дійсно не працює, і тому він не може повноцінно брати участь у класи? Зібрані дані демонструють, педагоги нечасто враховують ці аспекти навчального аспекту.

Автори проєкту “Школа 2.0” порадили вчителям під час дистанційного навчання наполегливіше звертати увагу на проблеми школярів. З їхніх слів, варто працювати, щоб уроки приносили задоволення і не були напруженими як для учня, так й для педагога.

Найголовніше, що потрібно завжди мати на потилиці, це те, що з іншого боку також є людина. Коли вчитель проводить заняття в класі, він бачить 30 дітей або підлітків. Однак коли він проводить онлайн-заняття, це не так очевидно, й педагог ніколи не повинен про це забувати. Саме уважність вчителя дозволить контролювати навчальний процес та допоможе учням здобути необхідні знання, які у майбутньому вплинуть на вибір професії.

Comments

.,.,.,.